Урок № 7. Лінія та силует у рисунку

Мета:

 навчальна: актуалізувати знання учнів про основні засоби рисунка — лінію та силует,

види ліній, розкрити роль лінії та силуету в графіці;

 розвивальна: розвивати вміння насолоджуватися спогляданням творів образотворчого

мистецтва, аналізувати їх; формувати естетичні почуття, смак; активізувати

творчу ініціативу учнів;

 виховна: виховувати зацікавленість творами графічного мистецтва.

Оснащення

 Матеріали та інструменти: будь-які графічні матеріали (олівці, гелеві (кулькові)

ручки, фломастери та ін.), гумки, альбоми.

 Зоровий ряд: репродукції творів графіки (В. Ватагін «Тигр», «Рись (хода)»; Г. Нарбут

«Титульний аркуш до збірки басен І. Крилова», «Автопортрет із сім’єю»).

Тип уроку: комбінований урок.

Хід уроку

1. Організаційний момент

Привітання. Перевірка готовності учнів до уроку

2. Актуалізація опорних знань

ŠŠ Про який вид мистецтва ми говорили на попередньому уроці?

ŠŠ Які види графіки ви знаєте?

ŠŠ З якими графічними техніками ви вже знайомі?

ŠŠ Які ви знаєте основні засоби графічного мистецтва?

3. Мо тивація навчальної діяльності. Оголошення теми й мети уроку

У ч и т е л ь. Пам’ятаєте девіз наших уроків на цей навчальний рік: «Усього

потрібно вчитися. Мистецтво — не виняток»?

Сьогодні ми спробуємо підтвердити чи спростувати цей вислів видатного

німецького поета і драматурга Бертольда Брехта.

4. Викладення нового навчального матеріалу

У ч и т е л ь. Мова графічного мистецтва лаконічніша за мову живопису. Не-

залежно від техніки та матеріалу графічний художній образ створюється особливою

мовою.

Виражальними засобами графіки є: лінія, за допомогою якої створюється

малюнок, що можна порівняти з монологом, і пляма, яку винайшли японські

графіки.

Лінія та пляма (чорна й біла) — найабстрактніші образотворчі категорії,

яких не існує в природі.

Лаконічність графічної образотворчої мови свідчить не про її бідність, а про

її специфіку. Графіка перекладає власне сприйняття особливою раціональною

мовою, вона апелює до розуму. Живопис пробуджує емоції, а графіка — думки

та уявлення від дійсності, вона наближена до слова.

Зверніть увагу на графічні роботи Василя Олексійовича Ватагіна (демонстрування

наочності). У кожному його рисунку — любов до світу тварин. Як

лаконічно, використовуючи тільки лінію, він змальовує тварин і в стані спо-

кою, і в русі!

А ось подивіться на силуетні зображення, виконані Георгієм Івановичем

Нарбутом. Сухе і суворе, на перший погляд одноманітне, мистецтво полонить

нас своєю загадковою недомовленістю і тонкою грацією. Художник мов розпо-

відає нам історію життя власної родини («Автопортрет із сім’єю»), запрошує

нас до себе на гостину (демонстрування наочності).

ŠŠ Чи подобаються вам роботи цих видатних графіків?

ŠŠ Чи хочете навчитися цього загадкового мистецтва?

Опанувати мистецтво силуету зовсім не так легко, як здається. Твердість

рисунка, дотримання перспективи і пропорційності необхідні тут не менше,

ніж у будь-якій картині.

Незважаючи на те що силует лежить у двох вимірах, а не у трьох,— до ньо-

го, як не дивно, застосовують закони трьох вимірів: талановитий силуетист

уміє передавати в монотонних чорних плямах і рух, і рельєф, і навіть експре-

сію натури.

Площина і лінія, що її замикає, набувають у мистецтві силуету винят-

кового значення. Абрис, контур, нарис предмета обмежують художника-

силуетиста в засобах, але водночас примушують до особливої винахідливості,

хитрості, спостережливості та зіркості.

Батьківщиною силуетного мистецтва є Китай, де з сивої давнини існували

однотонні чорні зображення, так звані китайські тіні. Звідти вони проникли

до Західної Європи, передусім до Франції, де в середині XVIII століття поши-

рилася мода на силуетні портрети.

Назва «силует» народилася у Франції. Вона походить від імені колишнього

міністра Франції, який заходами економії спричинив невдоволення паризько-

го суспільства: на нього зробили карикатуру, вирізавши його тінь з чорного па-

перу. Легкість і простота техніки зробили вирізування силуетів модним.

Так розпочався розвиток мистецтва силуетного зображення. Порівняно

зі справжніми живописними портретами, силуети здавалися багатьом нудни-

ми й мізерними. Проте це мистецтво знайшло своїх майстрів і шанувальників

не лише у Франції, а й в інших країнах.

Фізкультхвилинка

Учні виконують рухи за текстом вірша.

Раз, два! Пострибали!

Три, чотири! Назад стали.

Руки вліво, руки вправо.

Руки вгору підняли.

Всі тихесенько присіли.

Потім знову підвелись.

Покрутились, усміхнулись,

За науку знов взялись!

5. Самостійна практична робота учнів

Створення лінійного та силуетного зображення моделі

(грайливе кошеня, качина родина та ін.)

6. Актуалізація набутих знань

ŠŠ Які графічні засоби ви використовували сьогодні у своїх роботах?

ŠŠ У якій країні зародилося мистецтво силуету?

ŠŠ Звідки походить назва силует?

ŠŠ Чи цікаві для вас лінійні та силуетні зображення?

ŠŠ Чим вас приваблюють лінійні та силуетні зображення?

ŠŠ Чи правий був Бертольд Брехт, стверджуючи: «Усього потрібно вчитися.

Мистецтво — не виняток»? Чому ви так вважаєте?

7. Підбиття підсумків уроку

1. Підбиття підсумків (загальна оцінка уроку).

2. Визначення завдання для підготовки до наступного уроку: принести олів-

ці, гумки, гелеві (кулькові) ручки, фломастери, аркуші паперу, акварельні

або гуашеві фарби, пензлі.

3. Проголошення уроку завершеним.__