Урок № 8. Прийоми композиції

Мета:

 навчальна: ознайомити учнів з основними прийомами композиції (ритмом, симетрією,

асиметрією, статикою, динамікою, рівновагою частин композиції, виділенням

сюжетно-композиційного центра), навчити визначати їх у творах художників та використовувати

під час створення своїх робіт;

 розвивальна: розвивати вміння насолоджуватися спогляданням творів образотворчого

мистецтва, аналізувати їх; формувати естетичні почуття, смак; активізувати

творчу ініціативу учнів;

 виховна: виховувати зацікавленість творами образотворчого мистецтва.

Оснащення

yy Матеріали та інструменти: будь-які графічні матеріали (прості олівці, гелеві

(кулькові) ручки, фломастери та ін.), гумки, аркуші паперу, акварельні або гуашеві

фарби, пензлі, ємності для води, серветки для витирання рук і пензлів, клейонки.

yy Зоровий ряд: репродукції картин (В. Васнецов «Витязь на роздоріжжі», А. Рилов

«У блакитному просторі», І. Шишкін «Бурелом», С. Васильківський «Сторожа запорозьких

вольностей», М. Дерегус «Вітер», О. Кульчицька «Олекса Довбуш», Ф. Кричевський

«Наречена»).

Тип уроку: комбінований урок.

Хід уроку

1. Організаційний момент

Привітання. Перевірка готовності учнів до уроку

2. Актуалізація опорних знань

ŠŠ Пригадайте, що таке композиція.

ŠŠ Яку роль відіграє формат у створенні твору мистецтва?

ŠŠ Які закони композиції ви пам’ятаєте?

3. Оголошення теми й мети уроку

4. Викладення нового навчального матеріалу

У ч и т е л ь. До головних композиційних прийомів належать: ритм, симе-

трія, асиметрія, статика, динаміка, рівновага частин композиції та виділення

сюжетно-композиційного центра. Детальніше з’ясуймо ці поняття.

Передусім необхідно визначити, що буде головним у картині та як виділити

це головне, тобто сюжетно-композиційний центр, який часто також називають

«смисловим центром», або «зоровим центром» картини. Композиційний центр

має привертати увагу, що досягається завдяки освітленості, кольору, збіль-

шенню зображення, контрастів та інших засобів; він є виразником художнього

образу і несе змістовне навантаження. (Запис до словничків.) Організуючи ком-

позиційний центр, слід ураховувати закони візуального сприйняття площини.

Розгляньмо репродукцію картини Віктора Михайловича Васнецова «Ви-

тязь на роздоріжжі». Композиційним центром є фігура витязя на коні, що під-

креслено розмірами, тоном (білий кінь на темному фоні й темний силует верш-

ника на світлому), чітким окресленням, тоді як інші предмети мов оповиті по-

вітряним серпанком (демонстрування наочності).

Ще одним композиційним прийомом є використання ритму. Ритм — уні-

версальна природна властивість, чергування будь-яких елементів у певній по-

слідовності. (Запис до словничків.) Він присутній як у багатьох явищах дійсності,

так і в мистецтві. Ритм завжди передбачає рух. Більшість явищ природи

певним чином пов’язана з ритмом — серцебиття, дихання, обертання планет,

чергування дня і ночі, циклічність пір року, зростання рослин.

У живописі, графіці, скульптурі, декоративному мистецтві ритм — це один

із найважливіших виразних засобів композиції, який бере участь не тільки

в побудові зображення, але й часто додає змісту певної емоційності.

Ритм може бути заданий лініями, плямами світла і тіні, плямами кольо-

ру. Подивіться на репродукцію картини Івана Івановича Шишкіна «Бурелом»

(демонстрування наочності). Цілісності композиції художник досяг завдяки

тонко знайденим ритмам вертикальних, похилих та горизонтальних ліній —

прямих та вигнутих; світлих та темних плям, великих та малих об’ємів.

Іншими прийомами композиції є симетрія та асиметрія у зображенні.

Симетрія як композиційний прийом — це чітка послідовність розташу-

вання, поєднання елементів, частин відповідної структури творів. (Запис

до словничків.) Принцип симетрії, яким художник керується у творчості, зу-

стрічається у природі — кристали, листочки, квіти, метелики, птахи, тіло лю-

дини та ін. Симетрія надає творам мистецтва завершеності та цілісності, асо-

ціюючись з вольовою організацією форми й декору. Асиметрія — відсутність

будь-якої симетрії. (Запис до словничків.) Асиметрія виражає невпорядкова-

ність, незавершеність. Вона за своєю суттю індивідуальна, тоді як основою си-

метрії є певна типологічна спільність.

Розглянемо композиційні прийоми — статику та динаміку.

Динаміка та її протилежність — статика (урівноваженість) впливають

на емоції людини, визначаючи характер сприйняття зображення. Контраст

відношень створює динаміку як зоровий рух. Розгляньте репродукцію карти-

ни Аркадія Олександровича Рилова «У блакитному просторі» (демонстрування

наочності): там усе рухається, знаходячи певний темп і ритм (хмари пли-

вуть разом із лебедями, що летять у синю далечінь; корабель під вітрилами,

що надимає вітер, зникає вдалині). Здається, що і сніговий берег пливе кудись

услід за всіма: туди, де яскраве сонце, невідома далечінь. Художник дивним

чином створив безкінечний рух, сповнений життя та світла.

Фізкультхвилинка

5. Актуалізація набутих знань

ŠŠ З якими прийомами композиції ви сьогодні познайомилися?

ŠŠ Проаналізуйте репродукцію картини Сергія Івановича Васильківського

«Сторожа запорозьких вольностей». Чи відрізняється вона від роботи Ми-

хайла Гордійовича Дерегуса «Вітер»? Яка з цих композицій є статичною,

а яка — динамічною?

ŠŠ Що є центром композиції у творах Олени Львівни Кульчицької «Олекса

Довбуш

» та Федора Григоровича Кричевського «Наречена»?

6. Самостійна практична робота учнів

Варіант № 1. Створення композиції на вільну тему з передаванням

статичності або динамічності. Теми композицій: «Сум», «Радість», «Рух»,

«Спокій»

Варіант № 2. Створення композиції з однакових за формою елементів (круга,

квадрата, трикутника або складніших фігур), які відрізняються за розміром

та кольором. Виявлення центра, урівноваження композиції, вирішення її

композиційної єдності

7. Підбиття підсумків уроку

1. Підбиття підсумків (загальна оцінка уроку).

2. Визначення завдання для підготовки до наступного уроку: принести арку-

ші паперу, гумки, олівці.

3. Проголошення уроку завершеним.__