Урок № 11. Знайомство з перспективою,рисування куба і предметів прямокутної форми

Мета:

 навчальна: ознайомити учнів з поняттям «перспектива», видами перспективи, правилами

зображення куба та предметів прямокутної форми з урахуванням перспективних

скорочень;

 розвивальна: розвивати вміння аналізувати предмети прямокутної форми, передавати

їх об’ємність на двовимірній площині аркуша паперу; формувати естетичні

почуття, смак; активізувати творчу ініціативу учнів;

 виховна: виховувати зацікавленість творами образотворчого мистецтва.

Оснащення

 Матеріали та інструменти: прості олівці, гумки, аркуші паперу.

 Зоровий ряд: репродукція фрески А. Лоренцетті «Алегорія доброго правління»,

таблиця

етапів зображення куба.

Тип уроку: комбінований урок.

Хід уроку

1. Організаційний момент

Привітання. Перевірка готовності учнів до уроку

2. Мо тивація навчальної діяльності. Оголошення теми й мети уроку

У ч и т е л ь. Чи доводилося вам дивитися на стежку в полі, на рейки, що бі-

жать удалечінь? Напевне, ви помічали, що і рейки, і стежка чим далі були від

нас, тим ставали вужчими, і нарешті перетворювалися на точку десь на лінії

горизонту. Чому так відбувається?

Саме про це ми сьогодні поговоримо.

3. Викладення нового навчального матеріалу

У ч и т е л ь. Ще з початкової школи ви запам’ятали, що предмети, які зна-

ходяться ближче до нас, більшого розміру. І чим більше віддаляється предмет

від глядача, тим меншим він стає. Це було перше знайомство з наочною пер-

спективою. Сьогодні ми докладніше познайомимося з поняттям перспективи.

Перспектива (франц. perspective, від лат. perspicere — дивитися крізь) — на-

ука про зображення просторових об’єктів на площині або якій-небудь поверх-

ні відповідно до удаваних скорочень їх розмірів, змін обрисів форми та світ-

лотіньових відносин, які спостерігаються в натурі. (Запис до словничків.) На-

приклад, здається, що дві паралельні рейки сходяться в точку на горизонті.

Це — явище перспективи.

Перспектива як наука з’явилася ще в епоху Відродження. Створена система

передавання зорового сприйняття просторових форм і самого простору

на площині давала змогу розв’язати проблему, що постала у той час перед ар-

хітекторами та художниками. Багато хто з них використовував для визначен-

ня перспективи скло, на якому обводив правильне перспективне зображення

необхідних предметів. Існує декілька видів перспективи: лінійна, повітряна,

зворотна, панорамна та ін. Але сьогодні ми говоритимемо про лінійну пер-

спективу та навчимося рисувати куб і предмети прямокутної форми з ураху-

ванням перспективних скорочень.

Теорія лінійної перспективи вперше з’явилася у роботах італійського ху-

дожника XIV століття Амброджо Лоренцетті (демонстрування наочності),

а розробили її в епоху Відродження італійські майстри образотворчого мистецтва

та архітектури Леон Баттіста Альберті та Філіппо Брунеллескі. Ви-

користовуючи закони геометричних побудов та зменшення довжини відріз-

ка залежно від відстані до нього, вони досягли того, що тривимірний простір

на двовимірній площині сприймався як реальний. Альберті ввів поняття висоти

рівня погляду (лінія горизонту), точки зору (точка стояння), внутрішніх

відстаней картини. Зодчі та художники епохи Ренесансу (Паоло Учел-

ло, Леонардо да Вінчі, Альбрехт Дюрер) удосконалили теорію перспективи

Альберті. Для поліпшення зображення глибини простору Франческо Борроміні

та Андреа Палладіо об’єднали точку сходу зі скороченням розмірів реаль-

них архітектурних форм колон, фасадів. Висота і товщина окремих колон, що

знаходяться далі, зменшуються; підлога піднімається угору, а квадрати на ма-

люнках перетворюються на трапеції. За часів бароко перспективні зображен-

ня досягли найвищої досконалості у фресках храмів. Реальні архітектурні еле-

менти храму плавно поєднувалися з намальованими формами купола, що ство-

рювало ілюзію небесного простору. Теорія перспективи ґрунтується на простих

законах оптики й підтверджується практикою.

ŠŠ Як можна побудувати куб на площині аркуша?

Куб є найпершою і важливішою геометричною фігурою, з якою стикається

кожен, хто хоче навчитися малювати. Малюнок куба формує бачення перспек-

тиви і є найважливішим джерелом знань і умінь малювання.

Головне в малюнку куба — передати тривимірність, побудувати його осно-

ву з урахуванням перспективного скорочення та ракурсу. А далі просто майже

механічно побудувати всі грані, дотримуючи пропорції й перспективну пара-

лельність ліній, що сходяться в точці на лінії горизонту. Звісно, для того щоб

усе це виконати, малюнок куба має виглядати конструкцією або, інакше кажу-

чи, прозорим каркасом. Отже, малюємо каркас куба.

Фізкультхвилинка

4. Інструктаж

Послідовність виконання роботи

 Пам’ятаємо, що лінія горизонту завжди знаходиться на рівні очей.

 На аркуші паперу намічаємо лінію горизонту.

 Визначаємо положення площини, на якій стоїть куб, щодо лінії горизонту.

 Визначаємо композиційне розміщення зображуваного предмета (куба)

на аркуші паперу, ураховуючи визначені відношення висоти та ширини.

 Визначаємо просторове положення всіх боків куба. Легкими тонкими ліні-

ями намічаємо та будуємо всі грані куба, ураховуючи перспективні скоро-

чення.

 Після побудови куба переходимо до роботи в тоні.

5. Самостійна практична робота учнів

Рисування куба і предметів прямокутної форми

з урахуванням перспективних скорочень

6. Актуалізація набутих знань

ŠŠ Що таке перспектива? лінія горизонту?

ŠŠ Хто першим застосував у своїй роботі явище перспективи?

ŠŠ Які художники першими дали визначення поняття «перспектива»?

ŠŠ Як правильно зобразити предмети прямокутної форми, ураховуючи пер-

спективні скорочення (назвіть етапи роботи)?

7. Підбиття підсумків уроку

1. Підбиття підсумків (загальна оцінка уроку).

2. Визначення завдання для підготовки до наступного уроку: розглянути вдо-

ма предмети циліндричної та складної форми; принести олівці, аркуші па-

перу, гумки.

3. Проголошення уроку завершеним.__