ЯК УТВОРЮЮТЬСЯ ПЕРЛИНИ

Перлина — один з найпопулярніших ювелірних каменів. Можливо, з цієї причини багатьом знайомі їх неперевершені властивості. Але як утворюються перлини, знають далеко не всі. Те, яким чином в природі з’являються перламутрові кульки, нерідко ідеально круглої форми, окрема захоплююча історія.

Власне, з античної історії, варто почати розповідь про походження перлин. Наші предки, звертаючи увагу на округлість і особливий блиск перлин, знайшли в них схожість зі сльозами. У Стародавній Греції, наприклад, їх вважали сльозами русалок. У Середні віки вважали, що в мушлях чуйні ангели зберігали сльози всіх безвинно скривджених і нещасних сиріт, і там же ці сльози кам’яніли від людського горя.

ПОХОДЖЕННЯ ПЕРЛИН

Древні легенди про те, як утворюються перлини, звучать красиво і цікаво, однак не мають нічого спільного з безпристрасним матеріалізмом. І якщо вже говорити про сльози, то не стільки про плач міфічних створінь, скільки про «сльози» цілком конкретних підводних організмів.

Проте даний факт анітрохи не применшує всю унікальність і загадковість перлин. Перлини класифікуються вченими як органічні мінерали і розглядаються експертами як коштовні камені.

При цьому, це ще єдиний ювелірний камінь, який на відміну від класичних мінералів, має тваринне походження. Утворюється він не в глибинах земних надр, а в мушлі молюска. Перлина цікава і тим, що на відміну від інших дорогоцінних мінералів, їй практично не потрібна спеціальна обробка, що робить її більш доступною на ринку прикрас.

Але повернемося до молюска та його ролі в народженні, по істині, неземного каменю. «Сльози» (зрозуміло, умовні) тут згадані неспроста.

Справа в тому, що перлина з’являється усередині мушлі в результаті проникнення в будиночок молюска сторонньої частинки — піщинки, паразита, навіть бульбашки повітря або краплі рідини.

Таке вторгнення викликає у молюска захисну реакцію ніжного організму. Оскільки просто виштовхати чужорідний предмет молюск не в силах, він починає згладжувати поверхні піщинки, яка заважає своїм тертям ніжному тільцю безхребетного. Робиться це аналогічним способом, яким молюск будує свою мушлю зсередини: покриваючи шар за шаром перламутром (до речі, слово «перламутр» в перекладі означає «мати перлів»).

ПОХОДЖЕННЯ ПЕРЛІВ: МОРСЬКИЙ І ПРІСНОВОДНИЙ ВИДИ

Більшість людей мають стійке уявлення, що ці круглі дорогоцінні камінці видобуваються безстрашними водолазами виключно в глибинах тропічних морів. Проте все не зовсім так.

Поряд з морськими існують і прісноводні види. Правда, обидва види, незважаючи на свою принципову схожість за способом зародження і розвитку, сильно відрізняються один від одного.

Побачивши в ювелірному магазині прикраси з перлин за низькою ціною, можна бути впевненими, що мова йде саме про прісноводні (річкові) перлини. Даний вид займає найбільшу частку всього сучасного ринку виробів зі скам’янілого перламутру.

Дійсно, морські перлини дуже високо цінуються, особливо вирощені в мушлях молюсків таких, як пінктада або птеро. Але цінність їх не залежить напряму від ризикованих занурень мисливців за перлинами, які змушені пірнати на глибину не менше 10-15 м. Прикраси з перлин видобуті з морських глибин, здавна займали почесне місце у скриньках аристократичних красунь, завдяки своїм великим розмірам, майже ідеальній формі і чарівному блиску .

На відміну від морських, річковим перлинам не притаманна абсолютно правильна форма. Поступаються вони морським і в розмірах, і в інтенсивності характерного блиску. Але головний фактор, який робить прісноводні камені набагато дешевшими, ніж морські, це легкість і швидкість їхнього видобутку.

Крім того, річкових молюсків, як правило більше, ніж тих, що мешкають в морі, в їх мушлях одночасно можуть рости до 20 кульок. Частково така висока продуктивність теж сприяє здешевленню кінцевого продукту.

Зрозуміло, що якість і кількість видобутих в дикій природі перлин залежить від багатьох факторів, у тому числі від температури і чистоти води, розповсюдження та щільності поселень молюсків, від їх здоров’я та рівня смертності. Проте людство, небайдуже до краси і грошей, знайшло спосіб, як не залежати від природної стихії.

ШТУЧНЕ ВИРОЩУВАННЯ ПЕРЛИН

Бізнес на перлинах, коли за коштовністю на велику глибину пірнає людина, ризикуючи потонути, заробити кесонну хворобу або бути роздертою акулою, налічує тисячі років. Так тривало до кінця XIX століття, поки японський вчений Кокіті Мікімото не придумав, як вирощувати перлини штучним способом.

Тут слід зазначити, що штучне вирощування перлів зовсім не означає, що камені в результаті виходять несправжні. Дослідники в результаті спостереження з’ясували механізм утворення і стали використовувати саму природу для свого блага. Щоб підкреслити повну природність таких каменів, їх зазвичай називають культивованими перлинами.

У чому ж на практиці полягає технологія вирощування перлин на фермах? Вона зводиться до того, що стінки кожної мушлі акуратно відкривають, після чого під мантію молюска вноситься якась чужорідна частинка (крихітна намистина або фрагмент бісеру). З цього моменту молюск починає боротьбу з чужинцем, а для вирощування майбутніх ювелірних прикрас безхребетних поміщають у спеціальні водойми (рис. 3).

Для того щоб в мушлі з’явилася перламутрова горошина товарного вигляду та розміру, в середньому потрібно кілька років: 2 роки — для річкового, 3 роки — для морського молюска. У цей період фермер повинен ретельно стежити за підтримкою оптимальних умов життя молюсків і зростання вмісту їх панцира.

На сьогоднішній день головними постачальниками культивованих перлин на світовий ринок є Японія, Китай, Австралія та Полінезія.

ФОРМА, КОЛІР І БЛИСК МОЛЮСКІВ

Конфігурація і колірна гамма скам’янілого перламутру залежать від фізичних і хімічних умов, в яких розвивалося дане утворення. Зокрема, місце в мушлі, в якому опинився зародок (піщинка і т.д.), визначає форму майбутнього ювелірного виробу.

Перлини неправильної форми — блістери — утворюються біля самої поверхні стінки. Так як перламутровий секрет перлину обволікає не з усіх боків, в місці, в якому блістер стикався з внутрішньою поверхнею мушлі, перламутру бути не може. Також неправильну (іноді химерну) форму набуває перлина, якщо їй довелося розвиватися в мускульних відділах молюска. Ідеальною, абсолютно круглою формою відрізняється та горошина, яка знаходиться в мантії молюска.

На блиск, глибину і гру світла перлин впливає відразу кілька факторів: ступінь хвилястості поверхні сформованого мінералу, товщина і кількість перламутрових шарів, їх однорідність. Зазвичай якісна перлина з хорошим коефіцієнтом відбиття світла від поверхні каменю — красиво грає під сонячним промінням, переливаючись всіма веселковими кольорами.

Що стосується кольору перлин, то найчастіше він білий. Але цим забарвленням гама кольорів мінералу не обмежується.

Більше того, забарвлення перламутрового каменю може бути найрізноманітнішим в залежності від місця, де він був вирощений. Особливо такою різноманітністю тішать перлини південних морів. Тут зустрічаються крім білої класики коричневі, сріблясті, зеленуваті, рожеві, золотисті, навіть чорні мінерали. Особливо цінуються блакитні перлини за їх рідкісний свинцево-сірий відтінок.

Так народжується одне з найдосконаліших природних створінь — камінь-талісман, символ любові, щастя і процвітання.