Для наставників, особливо коли вони працюють в ролі тренера, важливо володіти основними навичками спілкування, які заохочують ефективну взаємодію між наставником і педагогам. Ці навички допоможуть перетворити педагогів на учнів, які самостійно керують власним процесом навчання. Ці навички спілкування також можуть служити механізмом для підтримки педагогів у впровадженні державного стандарту початкової освіти. Навички спілкування 1.Пауза. Зробіть паузу і вислухайте, щоб дати педагогу час для обмірковування і відповіді. Залишайте «час на міркування» перед відповіддю на запитання. Пауза - перед тим, як поставити запитання чи відповісти на нього - забезпечує час для осмислення і тим самим покращує якість діалогу, дискусії і процес прийняття рішень. 2.Перефразування. Перекажіть своїми словами те, що тільки що сказав педагог. Під час розмови зупиніться і підсумуйте почуте. Наприклад, «Отже, ви вважаєте, що...» Перефразування може допомогти педагогу почути і прояснити власні думки. 3. З'ясування/Зондування Ставте запитання до тих пір, поки ви не будете мати повне уявлення про те, що говорить педагог. М'яко спрямовуйте педагога за допомогою своїх запитань: «Розкажіть мені більше про ...», «Отже, ви думаєте, що ...», «Мені цікаво більше почути про ...». 4. Увага У той час, коли педагог Вам щось розповідає, зверніть увагу на ті невербальні сигнали, як Ви посилаєте. Потрібно звернути увагу не лише на те, що Ви говорите, але й на тон Вашого голосу, вираз обличчя, жести, і те, як на це реагує педагог.
Окрім цього, наставник може використовувати різні стилі спілкування з учителем - в залежності від ситуації, індивідуальних навчальних стилів, наявності досвіду тощо. Такими стилями спілкування є наступні: При директивній формі взаємодії, наставник коментує дії і думки вчителя, зазначаючи конкретні пропозиції щодо змін. У такому стилі спілкування ролі наставника і вчителя є досить чіткими - наставник спрямовує, а вчитель виконує. Директивний стиль спілкування передбачає високий рівень залучення з боку наставника. У цьому стилі наставник виступає в ролі порадника та тренера. Наставник моделює, інформує, переконує, направляє та надає поради, базуючись на своїх судженнях щодо найкращих дій. Учитель окреслює проблему і тоді слухає, спостерігає, ставить запитання і слідує порадам наставника. Це дуже спокусливий стиль спілкування для наставника - він дає можливість відчувати, що наставник знає усі відповіді і може їх надати іншим. Мета цього стилю взаємодії -забезпечити форум: для вчителя з’ясувати власні думки та дії, для наставника - зрозуміти їх і погодитися з ними (хоча останнє не є обов’язковим). Такий стиль спілкування да можливість учителю визначити дії, які базуватимуться на його/її власних відчуттях та порадах наставника, а також прийняти рішення щодо часу та способу здійснення цих дій. Суть недирективної взаємодії можна передати наступним прикладом коментарів одного з учителів: «Мій наставник завжди намагається, щоб я самостійно вирішувала свої проблеми, але це не тому, що їй байдуже. Вона слухає дуже уважно те, про що я розповідаю, ставить запитання, які допомагають мені зрозуміти власні думки, а також ділиться власним розумінням почутого». Цей стиль взаємодії вимагає високого рівня залучення з боку вчителя. Наставник ставить запитання та забезпечує «дзеркальний», безоціночний зворотний зв’язок. Мета такого стилю взаємодії - заохочувати самостійність учителя. Проте, інколи вчитель може почувати себе досить некомфортно при такому стилі взаємодії. Цей стиль є ефективним тоді, коли головним завданням є розвиток партнерства. При співпрацюючому стилі спілкування роль наставника полягає в тому, щоб працювати з учителем, але не направляти його/її. Наставник активно бере участь у процесі вирішення проблем та прийнятті рішень; пропонує вчителю альтернативи, відповідні ресурси; встановлює партнерські стосунки. Наставник і вчитель активно працюють разом над проблемами і знаходять шляхи їх вирішення. Вони можуть висувати гіпотези, експериментувати та застосовувати стратегії, які здаються найбільш ефективними при вирішенні конкретних питань. Співпрацюючий стиль є яскравим прикладом партнерства, в якому кожен учасник цього процесу відчуває відповідальність за успішне вирішення проблеми. Наставник є ресурсом та спільно вирішує проблеми із своїм підопічним.
❖ Альтернативний При альтернативному стилі взаємодії наставник та учитель спільно обирають питання, над яким вони будуть працювати і наставник пропонує певну обмежену кількість альтернативних шляхів вирішення цього питання. Учитель здійснює свій вибір в межах пропонованих ідей. Подальше обговорення базується на критеріях, які використовував учитель при своєму виборі. Мета цього стилю взаємодії - розвинути усвідомлення учителем можливих шляхів вирішення проблеми і, що більш важливо, обговорити визначені ним критерії у процесі вибору. При такому стилі взаємодії роль наставника полягає у забезпеченні різних альтернатив для здійснення вчителем свого вибору. Обмежена кількість альтернатив зменшує занепокоєння вчителя щодо своїх подальших кроків. При цьому зберігається його відповідальність за власний вибір. Мета такого стилю взаємодії - розширення можливостей для вибору учителя та розширення його знань щодо можливих шляхів вирішення проблеми. Такий стиль також веде до спільного розв’язування проблем. | |
|
| |
| Переглядів: 650 | | |
| Всього коментарів: 0 | |