Сучасний освітній процес , впровадження нових програм вимагають від педагога нового підходу до своєї діяльності , впровадження новітніх технологій, методів , форм розвитку, виховання і навчання дитини-дошкільника. Дошкільний навчальний заклад в сучасному світі - це місце, де дитина отримує досвід широкої емоційно – практичної взаємодії з дорослим й однолітками у найбільш важливих для її розвитку сферах життя. Всі зусилля спрямовуютьтся на забезпечення відповідних умов для становлення життєво компетентної, самосвідомо творчої особистості.

Удосконалення методичної майстерності – це передусім самоосвіта, особисті ваші зусилля,спрямовані на підвищення власної культури праці і в першу чергу культури мислення.

Життя в умовах, що постійно змінюється, потребує від фахівця вміння регулярно розв’язувати нові, нестандартні проблеми. Ознакою часу є інноваційні технології. Вони показують прогрес суспільства. І наскільки компетентним в них буде педагог, настільки професійно зростаючим його можна назвати.

У своїй статті вихователь звертає увагу на самоактуалізацію не лише педагога, а й вихованця дошкільного закладу, який самостійно, у процесі активного життя, з ситуації вільного вибору власних дій має всього навчитися.

У статті автор розмежовує поняття, що відображають сутність інноваційної діяльності в дошкільному навчальному закладі, окреслює напрямки роботи.

Розвиток особистості педагога нерозривно пов’язаний з його прагненням до самостійного поповнення своїх знань. Сьогодні самоосвіта – одна з важливих форм системи безперервного підвищення кваліфікації педагогів дошкільних навчальних закладів.

Педагогічні інновації, як і будь-які інші нововведення, породжують проблеми, пов'язані з необхідністю поєднання інноваційних програм з державними програмами виховання і навчання. Вони потребують принципово нових методичних розробок, нової якості педагогічного новаторства.

У статті розглядається досвід використання інноваційних технологій в навчально-виховній роботі вихователів ДНЗ з дітьми, які пропонують по-новому розкривати потенційні можливості дітей, сприяють не лише активному творчому розвитку дитини, а й дають стимул до нестандартного мислення, формують уяву, фантазію тощо, спонукають вихователя до самоактуалізації, саморозвитку, креативності.

Стаття містить мету, напрямки, принципи та індивідуальні форми методичної роботи самоактуалізації педагогів як запоруки їх успішної професійної діяльності відповідно до сучасних вимог освіти і суспільства.

У статті розглядаються особливості самоактуалізації педагогів-дошкільників та її значення для максимально ефективної професійної діяльності вихователів.